хххГолік: Сон літньої ночі

Сюжет «Триплексоголіка» – гібрид герметичного детективу (це як у Агати Крісті: всі замкнені і помалу зникають) та містичного трилера. Інфернальні привиди. Виконання бажань (адже ви знаєте, що виконання бажань треба боятися?..) за певну – визначену самою відьмою, зрозуміло – плату. Загадковий будинок із нескінченними переходами, бездонними підвалами та живими портретами.

Сюжет непоганий: він виразний, пов'язаний, має зав'язку, кульмінацію і розв'язку в відповідній послідовності, і особливо вразливі глядачі можуть навіть спробувати розплакатися ближче до фіналу. Але, загалом і цілому, «Триплексоголік» справляє враження рідкісного для аніме різновиду невідповідності змісту та форми: на мій погляд, мала місце «спроба з надмірними засобами». Такий дизайн міг обслуговувати значно величніший задум.