Схожі люди тягнуться одне до одного, просто комусь щастить, а комусь ні. Вісімнадцятирічній Цукімі Курасіте пощастило - талановита художниця, але надто скромна і затиснута істота, та ще й прихильниця медуз, приїхала підкорювати Токіо не на порожнє місце, а в прибутковий "Дім дощових вод", де мешкають винятково дивачки й отаку жіночої статі. І неважливо, знавець ти поїздів чи фанатка Троєцарства - всі постояльці шанобливо ставляться до сусідок та їхніх захоплень, відчуваючи духовну спорідненість, яка об'єднує їх, захищає і, на жаль... відокремлює від решти світу, де живуть правильні, модні, гарно вдягнуті чоловіки і жінки. Не дарма жителі "Дому" звуть свою скромну обитель "монастирем", а себе "черницями". Нехай Цукімі не веде життя самітниці-хікікоморі, як сусідка-мангака, але "в люди" виходить вкрай рідко, хіба що на виставки обожнюваних морських мешканців. В одній з таких експедицій героїня вступає в нерівний бій за порятунок свого талісмана, плямистої медузи Курара, який програла б, якби поруч не опинилася таємнича і стильна красуня. В ейфорії від порятунку улюблениці, Цукімі запрошує нову знайому додому, не запитавши навіть імені. За приємними клопотами дівчат зморив сон, а вранці виявилося, що одна з них... зовсім навіть не дівчина. Ну і що? У "Будинку дощових вод" усі з дивацтвами і приймуть допомогу та пораду від хлопця, тільки якщо він, хоч трохи, але "товариш по нещастю"!