Прикрась прощальний ранок квітами надії

Юній Макії судилося прожити багато століть - дівчина належить до старовинного роду безсмертних йольфів, яких стороною обходять хвороби і негаразди. Їхнє невелике поселення нагадує казковий світ, і багато людей упродовж довгих років намагаються дізнатися секрет їхнього довгого і щасливого життя. Одного разу недоброзичливці переходять до крайніх заходів і нападають на йольфів. Солдати захоплюють їхнє затишне поселення, але Макії вдається врятуватися. Батьки з самого дитинства радили дівчині не спілкуватися зі смертними. Макія завжди прислухалася до порад більш досвідчених родичів, але одного разу їй доводиться порушити обіцянку, дану матері. Сховавшись у лісі від озброєних солдатів, які збираються використати дар йольфів у своїх корисливих цілях, Макія виявляє немовля. Не маючи сил кинути малюка, дівчина забирає його з собою і виховує як рідного сина. Вона зупиняється в селі, де зустрічає безліч добрих людей, готових їй допомогти і дати роботу. Маленький Еріал росте, дедалі більше нагадуючи не сина Макії, а її брата. Дорослішання прийомного сина лякає вічно молоду Макію - дівчина згадує про застереження матері, яка просила її не прив'язуватися до смертних. У рідному поселенні йольфійки триває війна, і Макія, яка вже звикла жити серед людей, опиняється перед складним вибором.