Марі колись славилася як майстер бойових мистецтв, ім'я якої знали навіть найсильніші воїни. Але минуле довелося залишити позаду — тепер вона приховує свою справжню природу і видає себе за «механічну покоївку» в будинку Артура, спадкоємця великого конгломерату. Цей молодий чоловік з дитинства відчуває відразу до людей і не довіряє нікому, крім слуг і механізмів. Для Марі кожна хвилина в особняку — гра на межі: варто її таємниці розкритися, і наслідки будуть смертельними. Її серце розривається між почуттям обов'язку і раптово спалахуючим теплом до юнака, якого вона зобов'язана захищати. На щастя, її холодна зовнішність і вміння тримати обличчя допомагають переконливо зображати бездушного робота. Однак під цією маскою Марі продовжує виконувати набагато важливіше завдання — оберігати Артура від постійних замахів, адже ворогів у спадкоємця занадто багато. Кожен новий день наповнений напругою: з одного боку — обов'язок і небезпека викриття, з іншого — увага Артура, який все сильніше прив'язується до загадкової «покоївки». Для дівчини це стає справжнім випробуванням, адже почуття, що народжуються між ними, здатні зруйнувати ретельно вибудувану маскування і поставити їх обох на грань загибелі. Пристрасть до Артура наростає з кожною хвилиною, загрожуючи зірвати маску байдужості і кинути її прямо в руки ворогів, спраглих крові молодого спадкоємця. Марі опиняється в пастці власних сумнівів: підкоритися наказу і неухильно зберігати мовчання, ігноруючи поклик серця, або дозволити коханню перемогти. Тепер Марі належить вирішити, ким же вона стане для Артура: вірним захисником чи бездушним роботом, здатним лише імітувати співчуття і турботу?