Тільки я стаю сильнішим, поїдаючи монстрів

Ніхто не хоче брати до загону Радда, якого прозвали «Брудним збирачем». Він ходить до Отруйного Лабіринту за лікарськими травами, повертається весь у слідах отруйного бруду та з стійким запахом, який не вивітрюється. Його тримають на відстані, але терплять, бо він єдиний, хто спокійно переносить згубні ефекти підземелля і може добувати рідкісні рослини там, де інші втрачають свідомість.

Одного разу його все ж беруть носієм у групу шукачів пригод. Радду здається, що це шанс почати все спочатку, нехай і з брудною роботою на задньому плані. Але в глибині лабіринту з’являється небезпечна істота, і союзники без вагань кидають його, підставляючи під удар. Поранений і залишений помирати, він порушує заборону, про яку раніше лише чув. Він куштує плоть монстрів, щоб вижити. З цього моменту його тіло змінюється, а разом із цим зростає сила. Кожен новий крок у підземеллі перетворюється на боротьбу за життя і дивний голод, який уже неможливо ігнорувати.