Кульбаба

Смерть тут не виглядає як остаточна крапка. Це скоріше пауза, тривалий стан, у якому пам’ять і почуття продовжують триматися за світ живих. Душі не зникають одразу. Ті, хто не зміг відпустити минуле, залишаються поруч, повільно втрачаючи форму й перетворюючись на щось інше. Іноді вони тихі й нешкідливі, іноді небезпечні, але завжди застрягли між двома станами.

Щоб підтримувати порядок, існує Японська федерація ангелів. Організація відстежує такі випадки й направляє підрозділи на усунення аномалій. Для більшості співробітників це просто робота, де важливо швидко закрити інцидент і рухатися далі. Але Тецуо Тамба та його капітан Місакі Курогане дивляться на це інакше. Для них кожна така душа — це все ще людина, яка не змогла зробити останній крок. Їхній підхід не збігається з правилами федерації. Замість швидких рішень вони обирають час, розмову та спробу зрозуміти, що утримує дух у цьому стані. Через це їхні завдання часто виходять за межі протоколів, а між ними та системою зростає напруга.