Маг Кунон. Невидющий що бачить

Кунон народжується сліпим і з дитинства відчуває світ інакше — через звуки, температуру і рух мани. Навколишній простір для нього складається з вібрацій і потоків енергії, а не з візуальних образів. Зустрівши водну магію, він придумує ідею штучних очей: рідина як носій форми та інформації. Під наглядом наставника він починає тренування, вчиться керувати щільністю води, її реакцією на ману і взаємодією з предметами. Згодом Кунон створює власні методи концентрації, що дозволяють «бачити» відстань, форму і рух через коливання рідини.

Випадкова практика відкриває йому ще більше — він починає розрізняти кольори, аналізуючи зміни мани у відбитій воді. Експерименти тривають, і Кунон створює стійкі водні структури, які зберігають форму без постійного контролю. Наставник намагається обмежити дослідження, побоюючись нестабільності, але учень йде далі самостійно. Він виготовляє предмети, інструменти та захисні оболонки, поступово перевершуючи майстерність вчителя. Це викликає напругу і призводить до магічних випробувань, що перевіряють межі його здібностей, але Кунон не зупиняється, відкриваючи все нові можливості водної магії.