Ательє чаклунських капелюхів

З дитинства Коко чує одне й те саме. Магія не для всіх. Її можна отримати як дар, але стати магом неможливо. Ці слова вбиваються в голову, залишаються десь глибоко, але не приглушують цікавість. Вона росте серед тканин і ниток, допомагає матері, але думки все одно збігають до іншого. До ярмарків, до дивних речей, до тих, хто вміє більше. Одного разу їй трапляється книга з малюнками та пензель з чорнилом. Без пояснень, без правил. І коли в її житті з’являється справжній маг, Коко не може стриматися. Ділиться цим, як чимось важливим. Він іде, але повертається занадто пізно. У той момент, коли лінії на папері вже стали чимось більшим.

Помилка виявляється тяжкою. Те, що вона повторила, руйнує звичний світ, зачіпає найближче. Маг не відвертається. Він бере її з собою, хоча розуміє ризик. Тепер Коко вчиться заново, поруч з іншими ученицями, у місці, де кожен рух має ціну. Вона поспішає, хоче виправити те, що сталося, врятувати матір. А її наставник тим часом іде іншим шляхом. Хтось роздає небезпечні речі тим, хто не повинен до них торкатися. І ця книга була не випадковою знахідкою.