Фрірен: після кінця пригоди 2

Фрірен давно перемогла Короля демонів і пережила тих, з ким тоді йшла пліч-о-пліч. Хіммель, Хайтер, Айзен залишилися в пам'яті і в коротких зупинках шляху, де вона затримується довше, ніж потрібно. Час для неї тече інакше, але питання накопичуються. Чому люди прощаються так швидко. Що вони встигають відчути. Що означають дані одного разу слова. Щоб розібратися, Фрірен продовжує мандрувати. Поруч тепер учениця Ферн і воїн Штарк. Вони молоді, вперті, живуть сьогоднішнім днем. Їхні кроки легші, їхні страхи простіші. Для Фрірен це спостереження стає частиною дороги.

Шлях веде на північ. Там холод тисне не менше, ніж чужі погляди. Поселення зустрічають насторожено. Ліс тягнеться щільною стіною. За снігом і туманом ховаються наміри, які не можна назвати доброзичливими. Фрірен йде туди, де за легендою існує місце спокою, схоже на рай. По дорозі з'являються нові обличчя. Хтось затримується поруч. Хтось зникає швидко. Іноді доводиться битися. Зло не зникло разом з Королем демонів. Воно вміє чекати. У гущавині лісу воно ховається мовчки і уважно. Фрірен знає це. І все одно йде далі, не прискорюючи кроку.