Я повернулася… можна зайти?

Рінко Накама живе за своїм розкладом і не збирається його змінювати. Вона йде з роботи раніше за інших, спокійно, без зайвих пояснень, і щовечора присвячує час анімації, в яку занурюється з головою. Колег це зачіпає, розмови за спиною не вщухають, але причепитися ні до чого. Вона все робить вчасно. Повертаючись додому, Рінко зустрічається з сусідами. Один із них, Акіто Сацукі, легко йде на контакт, може допомогти з дрібницями, не задає зайвих питань і ніби приймає її такою, яка вона є.

З Харумою Усадою все інакше. Він дивиться суворо, говорить прямо, не приховує роздратування. Його дратує її спосіб життя, йому здається, що вона живе занадто легко. Будинок сам підкидає приводи для зустрічей. Спільні коридори, раптові поломки, шум за стіною. Рінко поступово втягується в їхнє життя, хоча й не прагнула цього. За різкістю Харуми проступає втома і минуле, про яке він не говорить. Спокій Акіто теж виявляється не таким простим. У цих перетинах Рінко починає бачити більше, ніж хотіла. І вже не може залишатися осторонь.