Переродження: Життя з нуля в іншому світі 4

Після того, що вони пережили в Прієстеллі, їхній шлях не став легшим. Навпаки, здавалося, що все тільки починалося. Субару тримався, але в кожному його погляді читалася втома. Рем залишалася нерухомою, чужою, наче її просто вимкнули й забули знову увімкнути. Ні заклинання, ні допомога з боку не змінили ситуацію. Це тиснуло сильніше за будь-які рани. Коли до нього дійшла чутка про вежу десь за межами відомих земель, він вхопився за неї відразу, без довгих сумнівів. Казали, там є хранитель, який знає відповіді на будь-які питання. Цього виявилося достатньо.

Шлях пролягав через Авгурію, і вже з перших кроків стало ясно, що назад дороги не буде. Піски жили своїм життям, тварюки з’являлися раптово, магія поводилася дивно, іноді просто відмовлялася працювати. Помилка тут не прощалася. Доводилося йти повільно, перевіряти кожен крок, триматися разом. Але навіть це не рятувало від напруги всередині групи. Те, що раніше замовчували, почало виходити назовні. Недовіра, страх, втома. Люди поруч залишалися тими самими, але стосунки між ними вже тріщали. І чим ближчою ставала мета, тим важче було зберігати спокій.