Монстри: 103 Милосердя Прокляття Дракона

Він був немов тінь — тихий, невловимий, ніби сама смерть прошепотіла його ім'я. Рюм, мечник з Вано, став легендою ще за життя. Його клинок розсікає не повітря, а сам час. Ніхто не знає, звідки він прийшов. Ходять різні чутки: хтось каже, що він син полеглого самурая, інші — що він був вихований в горах вовками і вітром. Але одне відомо точно — там, де ступає Рюм, починається кінець. Для ворогів. Для минулого. Іноді — для себе самого.

Країна Вано загрузла в крові та інтригах. Клани гризуть один одного за владу, а народ давно розучився вірити в героїв. І ось з'являється він — без прапора, без імені, тільки з мечем, що мовчить, але говорить голосніше за всіх. Він не шукає помсти. Не прагне слави. Він шукає правду, що вислизає, як дим. І з кожним новим боєм, з кожним поєдинком на межі життя стає зрозуміло — Рюм не просто воїн. Він — остання надія Вано. Або її остаточна загибель.