Bâan: Межі дорослості

Іноді ти просто йдеш знайомою вулицею, вітаєшся з сусідами, заходиш у ту саму пекарню за рогом — і все начебто на своїх місцях, а всередині порожньо. Ніби весь цей порядок — не твій. Ніби ти гість, якому забули видати ключі від будинку.

Рінрада і Даїті не тікають від минулого, вони шукають — вперто, тихо, без зайвих слів. Її дорога веде до Японії, де хмарочоси і потяги, де все швидко і точно. Його — в Евтанію, в тишу лісів, де боги і духи живуть не в казках, а поруч. Ці двоє потрапили в різні світи, але шукають одне і те ж. Не дах. Не комфорт. А те місце, де не треба прикидатися. Де серце відгукується на повітря.