Ударні відьми: 501-ше крило на зліт!

Йосіна Міяфудзі із завмиранням серця мріяла про подвиги. Про польоти крізь хмари, про битви з Неуроями, про магію, що пульсує в жилах. Її прийняли до штурмових відьом — елітного загону, що захищає людство. Здавалося, ось він, шанс стати героєм. Тільки ось реальність виявилася менш героїчною: день за днем вона чистить підлоги, варить супи і вмовляє бойових подруг не жувати сухі пайки з-під ліжка. Бойовий підрозділ — у побуті, як зграя ледачих котів: хтось десь розкидав форму, хтось спалив тости, а без Йосіни — ніхто і яйця не зварить.

Але Сакамото — не з тих, хто тримає відьму на кухні, якщо вона народжена для битви. Вона бачить, як горять очі Міяфудзі, і відправляє її на перше чергування — на спостережний пост. Далеко від звичного затишку і каструль, поруч — дві суворі відьми, справжні воїни. Там, серед туманів і вітру, Йосіна вперше чує тривожний рев наближається ворога. І серце її стискається не від страху, а від захвату: нарешті — її черга захищати.