Букет для некрасивої

Хана Табата звикла бути тінню. Вона не ховає очей, не бунтує, але й не сподівається на диво — знає, що казки про перше кохання написані не для таких, як вона. Непримітна, тиха, трохи повненька, з руками в землі — тільки в шкільному квітнику вона відчуває себе живою. Там, серед бутонів і вологого запаху ґрунту, її мрії хоча б на хвилину знаходять право на існування. Квіти приймають її беззастережно, на відміну від людей.

Але одного разу в цей маленький світ вривається Йосуке Уено. Красень, улюбленець класу, той самий, до кого тягнуться погляди. І ось він стоїть, посміхається, а його очі дивляться прямо на Хану. І це не випадкова ввічливість, не просте «дякую» за поливання квітів — в його увазі є щось більше. Для Хани це як удар грому: чому він? навіщо? Вона не вірить, боїться повірити — але серце, зрадницьке і вперте, вже починає битися швидше.